подивись

В Хаккарі з його природними красотами та історичними пам’ятками є багато місць, які варто побачити.

Національний парк Джило Сат Даглари/Cilo Sat Dağları

Національний парк Джило Сат Даглари знаходиться в окрузі Юксекова в горах Ікі Яка. Національний парк Джило Сат Даглари, де на вершинах гір розташовані цирки та льодовикові озера, використовується не лише для спортивного альпінізму, але й для сходжень в наукових цілях. В цих горах знаходяться льодовики та льодовикові озера, а також тут мешкає багато диких тварин.

Ці території, кожна з яких є чудом природи, підходять як для занять зимовими видами спорту, так і для рекреаційної діяльності. Національний парк Джило Сат Даглари, який пропонує безліч можливостей альпіністам без використання спеціального обладнання та інструментів, є важливим екологічним центром та територією для занять спортом на природі. Гора є багатою не тільки на маршрути для сходження різного ступеню важкості, які вона пропонує альпіністам, але й своїми природніми краєвидами.

В Національному парку Джило Сат Даглари знаходиться гора Решко/Reşko (4168 м), друга за висотою гора в Туреччині. Гори Хаккарі утворилися в межах Альпійсько-Гімалайської складчастої ​​системи. Це робить гори Хаккарі, які створюють східний край Південно-східних гір Торос, крутими та ніби порізаними.

Церква Кочаніс/Koçanis

Церква розташована в ущелині, в селі Конак/Konak (Кочаніс) в 18 км від міста Хаккарі. Ця церква, яка в минулому була центром ассирійського патріархату, прийшла до занепаду після того, як ассирійці пішли з Хаккарі близько 100 років тому. В верхній частині фасаду біля даху з західного боку знаходиться напис в вісім строк ассирійською мовою. В церкві знаходиться два сонячних годинника округленої форми, один з яких розташований під цим написом, а інший – ближче до середини.

Медресе Мейдан/Meydan

Як свідчить напис на вхідних дверях медресе Мейдан, воно було побудовано в 1700-1701-х роках. Медресе з його прямокутним плануванням входить до групи двоповерхових медресе з двориком. Медресе Мейдан було збудовано за часів Османської імперії та дійшло до наших днів в гарному стані, зберігши свою оригінальну структуру..

Плато Берчелан/Berçelan

Плато Берчелан та його околиці з їхнім багатим рослинним покровом також пропонують можливості для скелелазіння, лижного спорту та трекінгу. Плато Берчелан, як й інші плато, являє собою високогірне пасовище, куди місцеві жителі мігрують влітку, щоб пасти свою худобу та оцінювати свою продукцію, і вони живуть там в традиційних чорних наметах. Плато розташовано в 18 км на північ від центру міста Хаккарі та підходить для скелелазіння та лижного спорту. Додаткову привабливість цьому високогірному пасовищу додають льодовикові озера Ліс/Lis та Сеїтхан/Seyithan, що знаходяться неподалік.

Плато Голан/Golan, яке розташовано на захід від плато Берчелан, має потенціал для розвитку місцевого гірськолижного курорту.

Кам’яний міст Нехрі/Nehri

Кам’яний міст Нехрі – це шедевр османської епохи над річкою Шемдінлі/Şemdinli, який знаходиться в чотирьох кілометрах від села Нехрі (Баглар/Bağlar) та в 13 км від окружного центру. Міст забезпечує транспортне сполучення Дереджик/Derecik з Іраком. Обидві опори мосту, який знаходиться в глибокій гірській ущелині, впираються в скелі. Можна сказати, що міст заввишки 11 м та завдовжки 21 м був зведений на початку ХХ століття.

Зап Сую/Zap Suyu

Коли мова йде про Хаккарі, на думку одразу спадає ріка Зап Сую. Зап Сую, найбільша ріка в провінції, несе свої води з півдня Мосулу до ріки Тигр, грубо кажучи, перетинає провінцію з півночі на південь.

Зап Сую пропонує ідеальні умови для занять водними видами спорту. На ріці Зап Сую є можливість для рафтингу протяжністю 189 км. На ріці Зап Сую, яка є однією з найшвидших рік Туреччини, є різні маршрути для рафтингу, які підійдуть як новачкам, так і професійним спортсменам, які бажають підняти свій рівень адреналіну до межі.

Фортеця Бай/Bay

Фортеця Бай, яка розташована в південній частині міста в семи-восьми кілометрах від його центру, знаходиться на крутому скелястому пагорбі на висоті 2025 м над рівнем моря. Судячи з розкиданих глиняних осколків, починаючи з Залізного віку й до кінця Середньовіччя тут було поселення. Любителі скелелазіння можуть дістатись до фортеці Бай як з північного, так і з південного боку.

Гірськолижний курорт Мергабютан/Mergabütan

В Хаккарі, де є й гори, й високогірні плато, та де сніжний покров взимку сягає чотирьох метрів, принаймні шість місяців на рік можна насолоджуватись катанням на лижах. Хаккарі є однією з провінцій, які раніше за всіх відкривають та пізніше за всіх закривають лижний сезон. Сніг, який випадає в Хаккарі, є дуже зручним для катання на лижах та інших зимових видів спорту. Хаккарі – це чудо природи, де ви можете отримати задоволення і від чистого гірського повітря, і від катання на лижах в гарну безхмарну погоду. В місті знаходяться різні траси, які підійдуть як лижникам-любителям, так і професійним лижникам.

Гірськолижний курорт Мергабютан, розташований в 12 км від центру міста на висоті 2700 м над рівнем моря, з його чотиримісним крісельним підйомником завдовжки 1165 м, підйомником завдовжки 680 м, триповерховим кафетерієм, двоповерховим рестораном та 4-зірковим готелем на 125 осіб в стадії будівництва працює до кінця квітня. Гірськолижний курорт знаходиться в північній частині міста.

Наскальні зображення

Наскальні малюнки неподалік від вершини гори Джило заввишки 4,135 м в окрузі Юксекова є доволі цікавими.

Під час відвідування гори Джило та прилеглих територій з їхніми плато та природними красотами досі залишається загадкою, хто та коли саме зобразив на скелях тварин, людей та символічні фігури неподалік від вершини гори.

Палац Кайме/Kayme

Згідно записам, палац Кайме, розташований в північній частині території древнього поселення в селі Баглар округу Шемдінлі, був збудований в 1909-1911 роках. Будівля, реставрація якої була завершена в 2017 році, має важливе значення з точки зору релігійного туризму, адже тут займався ісламською теософією та управлінською діяльністю Сеїд Таха Ель Хаккарі/Seyid Taha El Hakkâri, один з суфіїв епохи Османів.

Стели

Стели Хаккарі, розташовані біля північно-західного підніжжя фортеці Чолемерік/Çölemerik, або в сучасному районі Даггьоль/Daügöl міста Хаккарі, складаються загалом з 13 обелісків. Стели датуються приблизно серединою 2000-х років до нашої ери. Найважливішою особливістю стел є те, що їхні лицеві сторони заповнені зображеннями людей, тварин та знаряддя для війни, що виконані в рельєфній та лінійній техніці. На 11 з цих стел зображені фігури оголених чоловіків з рисами воїнів, а на двох інших стелах – композиції з людських фігур. Питання про те, хто зробив ці стели, в наш час залишається відкритим.

Кам’яні будинки (будинки-фортеці) в Чукурджа/Çukurca

Кам’яні будинки Чукурджа складаються з 26 будинків, вік яких – приблизно 400 років, і вони є одними з найважливіших зразків кам’яної кладки в цій місцевості. Ці будинки з їхньою автентичною архітектурою та величними силуетами додають округу Чукурджа окремої краси.